Кажуть люди, що поїдеш ти від нас, що забудеш нашу річку, перший вальс, що у місті, де вогні до самих зір, ти покинеш
І калину, і наш двір.
Я не вірю я тому, що там плетуть, бо до мене всі дороги приведуть.
Я на тебе посміхнусь, бо я знаю, ти вернешся, я діждусь.
Та не вірю я тому, що там плетуть, бо до мене всі дороги приведуть.
Я на те посміхнусь, бо я знаю, ти вернешся, я діждусь.
Пам'ятаю той вокзал і пізній час.
Ти сказала:
"Це не прощання для нас".
І махала із вагона до кінця, поки сльози не торкнулися лиця.
Та не вірю я тому, що там плетуть, бо до мене всі дороги приведуть.
Я на тебе посміхнусь, бо я знаю, ти вернешся, я діждусь.
