Ти завжди була сама собі правилом.
Не чекала нікого, не вірила словам.
І жила, як хотіла, красиво і правильно, поки доля не звела випадково нас.
Ти спочатку дивилась спокійно і впевнено, наче я для тебе ебе, один із багатьох.
Та чомусь моє ім'я стало раптом важливим, і тепер між нами більше, ніж було.
Можеш не дзвонити, можеш не писати.
Можеш навіть всім сказати: "Я його не хочу знати".
Але є
маленьке але.
У тебе є одна проблема, і це я.
Ти забути хочеш, не виходить ні дня.
У тебе є одна проблема, і це я.
І здається, ця проблема вже твоя.
Ти говориш ні, а очі кажуть так.
Можеш скільки хочеш називати це ніяк.
Та у тебе є о-о-одна проблема
я.
Ти навчилась красиво міняти розмову, коли хтось ненароком згадає про нас.
