Знаєш, я багато разів думав, що людині потрібно для щастя
А потім зрозумів, іноді для щастя достатньо однієї людини
Я не шукав ідеальних доріг, я просто жив, як умів, день за днем
Стільки людей залишали мій світ
А ти залишилась поруч зі мною
Ти бачила різного сильного злого
Бачила в тому в моїх очах
Коли я мовчав, ти чула би слово
Коли я губився, ти була поруч
І знаєш, серед тисяч доріг і людей, я зрозумів лише одне
Мені добре там, де є ти
Поки ти зі мною, є мій світ, є заради кого прокидат і грози, і біль
Можемо двері закрити від злості, а через хвилину сумувати вдвох
Бо справжнє не завжди буває красивим, його не завжди поясниш словами
Любов – це не тільки красиві зізнання, любов – це пройти і залишитись разом
І якщо колись я забуду сказати, як сильно ціную, що поруч є ти
