Страхи на підвіконі розказують казки про те, що на балконі з любов’ю душі.
А розкажи мені, скільки коштує страх.
Я викуплю увесь запас і викину з вікна, щоб тіло не трясло, не крутилося у кишках.
Коли напишеш мені найсекретніші слова про те, що хочеш натворити після трьохгодинної розмови.
Нехай Юпітер проживає в моїй голові, бо він так далеко від твого дому.
Не бійся жити, не бійся втратити форму зачіски, назвати патлами.
Зроби бажання свої зубатими, нехай нас рознесе на атоми.
Гей, терпила і фанатик вина, твоя головна біль явно моя вина.
Піди попий води і бажано до дна.
На дні кільце якого зачекалася твоя рука.
Страхи на підвіконі розказують казки про те, що на балконі.
З любові йдуть дощі, страхи на підвіконі розказують казки про те, що на балконі.
Любові йдуть дощі.
Нагуляю апетит на вулицях, де бачу відображення твого лиця.
І запитаю: «А фронді, коли моя кохана зманіка повернеться?»
Ти знаєш, справа в тому, що в мене немає гомі, який мене би зупинив, коли про тебе знову говорю.
Не бійся жити, не бійся гаркати.
Подряпай спину мою від захвиту.
Нехай в новинах знову будуть заходи, що надто сильно один одним зайняті.
Справи відправлю в далекий-далекий куток і буду видивлятись в чаті, чи ти глянула мій мем?
